Ігор Даниленко: Відверто про проблеми, здобутки та надії чернігівської «швидкої»


Ігор Даниленко: Відверто про проблеми, здобутки та надії чернігівської «швидкої»

Кожну людину в житті підстерігає маса несподіванок, серед яких нерідко зустрічаються травми, раптові хвороби.Іноді питання життя і смерті вирішують лічені хвилини.І чи виживе в цьому випадку людина, багато в чому залежить від професіоналізму, оснащення й оперативності діяльності бригад швидкої допомоги.І тому все, що відбувається в цьому медичному закладі, стосується більшості жителів міста.Ось чому так багато запитань надійшло до головного лікаря Чернігівської станції швидкої допомоги Ігоря Даниленка, який є гостем нашої сьогоднішньої «Приймальні».
 Ніна Василівна, жителька вулиці Малясова:
— Скільки в місті на даний час працює бригад швидкої допомоги? Наскільки вони укомплектовані устаткуванням, інвентарем, медикаментами? Який технічний стан машин? Чи є в місті реанімобілі?
— Зараз у місті працює 21 бригада швидкої допомоги. Автомобільний парк застарілий, половина машин вже потребує заміни. Звичайно, технічний стан машин контролюємо кожного дня, всі машини, що виїжджають на зміну, ретельно перевіряються, несправні автомобілі заміняються резервними. Щодо забезпечення медикаментами та інвентарем — шинами, лонгетами, ношами, то цим бригади укомплектовані в повному обсязі. А ось укомплектування обладнанням бажає набагато кращого. Нам би дуже хотілося, та й це вкрай необхідно, щоб машини «швидкої» були укомплектовані дефібриляторами з моніторами, які допоможуть завести серце хворого при його зупинці. За наявності такого устаткування не потрібно буде робити кардіограму, лікар на екрані монітора відразу побачить, що сталося, і зможе миттєво поставити діагноз та надати хворому всю необхідну медичну допомогу. Дуже хочемо, щоб усі бригади швидкої допомоги були обладнані апаратами дихальної реанімації, гемоаналізаторами та реактивами для експрес—аналізів, ларингоскопами. І це все вкрай необхідно для своєчасного надання екстреної медичної допомоги. Взагалі, подібною апаратурою повинно бути обладнано не менш половини машин, так званих реанімобілів. На жаль, на сьогодні в розпорядженні швидкої допомоги немає жодного реанімобіля.
Сергій Іванович, мешканець вулиці Освіти:
— Чому важких хворих везуть не до найближчої лікарні, а тільки до ургентної? Минулого року в моєї мами трапився інсульт. Ми живемо поряд із другою міською лікарнею (15 хвилин пішки, три хвилини на машині), але її везли 35 хвилин до першої лікарні, яка того дня вела ургентний прийом, в результаті дорогоцінний час був упущений і вона померла.
— Це питання не зовсім до нас, адже ми працюємо згідно з наказами Міністерства охорони здоров’я, якими передбачено надання екстреної медичної допомоги лікарнею, що ургентує за даним профілем захворювання. Тобто бригада швидкої допомоги зобов’язана везти хворого до лікарні, що ургентує, а не до найближчого медичного закладу. Звичайно, в цьому є сенс, адже не можна, щоби в усіх медичних закладах цілодобово знаходилися у великій кількості спеціалісти різних профілів. Для цього виділяють ургентну, тобто чергову лікарню, яка надає з хірургічного, травматологічного, кардіологічного або іншого профілю (з якого ургентує) цілодобову екстрену допомогу. З приводу того, що хворого везли до лікарні 35 хвилин: дійсно, на жаль, такі випадки іноді зустрічаються, й тут, скоріш за все, не провина водія або ж бригади «швидкої», а показник загальної культури учасників дорожнього руху. В нашому місті бувають непоодинокі випадки, коли «швидку», що їде на екстрений виклик (з включеними маячком і сиреною), не пропускають інші машини, звідки й затримка в доставці хворого до медичного закладу.
Марина, мешканка вулиці Щорса:
— Машини швидкої допомоги не зовсім пристосовані для перевезення важких хворих. У багатьох із них навіть обігрівачі не працюють. Взимку, коли на вулиці мінус 25, ті ж 25 і в салоні машини. Чи можна хоча б обладнати взимку машини обігрівачами?
— Автопарк дуже зношений. З 21 автомобіля тільки три умовно нові, тобто стоять на балансі підприємства менше трьох років. В нових машинах обігрівачі працюють, а в старих — не завжди, тому взимку в салонах «швидких» доволі прохолодно. На жаль, встановлювати додаткові обігрівачі в салонах застарілих машин технічно неможливо. Тобто для того, щоби хворим було комфортно, треба оновлювати автопарк. Це питання знаходиться на постійному конт—ролі міського голови Олександра Соколова та депутатів міськради.
Костянтин Іванович, житель проспекту Перемоги:
— Нещодавно зіткнувся з такою проблемою: серед ночі моїй матері стало погано, довелось викликати швидку допомогу. Її потрібно було негайно госпіталізувати, оскільки лікар запідозрив інсульт. Але нести хвору лікар і фельдшер категорично відмовилися. Довелося мені серед ночі будити сусідів, щоби вони допомогли мені донести маму до машини швидкої допомоги. Хто ж все—таки повинен доставляти хворого до машини: сусіди або ж бригада швидкої допомоги?
— При транспортуванні тяжко хворого до машини бере участь водій, молодша медична сестра (санітар), фельдшер. Це передбачено їх посадовими інструкціями. По можливості, до процесу транспортування також долучаються родичі, близькі або сусіди хворого. У випадку, коли бригада «швидкої» відмовляється самостійно, без допомоги родичів, доставити хворого до машини, ви можете зателефонувати диспетчеру «швидкої» та вимагати, щоб вас з’єднали зі старшим лікарем зміни, який повинен вирішити конфліктну ситуацію, що склалася.
Ольга, жителька проспекту Миру:
— Чи може бригада швидкої допомоги провести вдома у хворого ЕКГ, експрес—аналіз крові на цукор, загальний аналіз крові, біохімію, аналіз сечі тощо?
— Електрокардіограму бригада «швидкої» може зробити вдома. Лабораторні дослідження (аналіз крові, аналіз сечі) не входять до обов’язків служби швидкої медичної допомоги. Лікар швидкої допомоги без аналізу крові на цукор здатен розпізнати патологічний стан (гіпо— чи гіперглікемію).
Олег, житель вулиці Червоногвардійської:
— Поряд із Черніговом проходять автомагістралі міжнародного значення, а це значить, що бригади швидкої допомоги повинні бути завжди готовими до ліквідації наслідків великих аварій. Наскільки виявилися готові фахівці швидкої допомоги до ліквідації наслідків страшної трагедії, що відбулася внаслідок ДТП біля Чернігова 7 липня? Чи вистачило обладнання, медикаментів? Як показав себе персонал?
— Персонал станції швидкої допомоги під час ліквідації наслідків трагедії, що відбулась внаслідок ДТП біля Чернігова 7 липня, показав себе з найкращого боку. Спрацювали швидко, оперативно та кваліфіковано. Тобто з упевненістю можна казати, що ми виявилися готові для роботи в екстремальній ситуації, що склалась. Усім потерпілим оперативно надавалась екстрена медична допомога, нікому з постраждалих не було відмовлено в знеболюванні, всі жертви трагедії були швидко доставлені до другої міської лікарні. Під час ліквідації наслідків аварії в нас не виникало проблем із забезпеченням медикаментами, в тому числі наркотичними анальгетиками, перев’язувальним матеріалом, шинами, лонгетами, ношами та іншим устаткуванням. Усього було вдосталь. При ліквідації ДТП було задіяно 9 бригад Чернігівської «швидкої», ще 6 наших бригад допомагали перевозити постраждалих з лікарні до ніжинського аеропорту.
Надія Петрівна, жителька вулиці Пирогова:
— Ігоре Валентиновичу, за ким зараз закріплена колишня територія швидкої допомоги, яка зараз знаходиться в дуже занедбаному стані?
— По суті, територія, де раніше розташовувалася станція швидкої допомоги, не є власністю нашого медичного закладу, вона належить громаді міста. Зараз там нашого майна вже нема, і на сьогодні територія знаходиться в стані передавання від нас до нового власника. Хто ним стане, нам невідомо, адже це вирішує міська рада. Я розділяю ваше обурення відносно засмічення території, де раніше була розташована станція швидкої медичної допомоги, але вирішити це питання силами закладу ми не в змозі. На мою особисту думку, для того, щоби територія знаходилась в належному санітарному стані, там необхідно налагодити цілодобове чергування, на що в нашого закладу немає ні коштів, ні штатних одиниць, ні повноважень.
Інна, жителька вулиці Гетьмана Полуботка:
— Чи входить до обов’язків бригади швидкої допомоги зняття гострого болю (наприклад, в епігастральній області), якщо людина з певних причин відмовляється від госпіталізації?
— Відмова в госпіталізації не є причиною відмови в наданні екстреної медичної допомоги. Зняти гострий біль вам спеціалісти швидкої допомоги зобов’язані, але знеболювання не вирішує проблеми лікування. Біль — це сигнал, що у вашому організмі щось не так. Знімаючи біль, ми прибираємо тільки симптоми хвороби, не усуваючи її причини. Біль в області черевної порожнини, а тим більше гострий біль, потребує невідкладної госпіталізації, адже він сигналізує про дуже серйозні неполадки у вашому організмі. І лікар бригади швидкої допомоги цілком правильно робить, коли наполягає на вашій госпіталізації, адже в подібних випадках людина потребує ретельного обстеження. Треба невідкладно виявити причину болю та розпочати необхідне лікування.

Олена БЕРЕЗКІНА
Газета "Чернігівські відомості",26 липня 2012 року
vid.cn.ua

Регион: 
Чернигов и область
Ігор Даниленко: Відверто про проблеми, здобутки та надії чернігівської «швидкої»